E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


НЕ ПРОСПАТИ КАНАРИ


Близько двохсот рокiв людство спрямовувало свої зусилля на пiдкорення природи. І таки пiдкорило її. А тепер пiдкорена природа починає нам помщатися


Вiзьмемо карпатський регiон: що не весна, то повiнь, та ще й така, що не встигаємо вiдбудовувати села.

Цього лiта "плавали" Нiмеччина, Австрiя та Чехiя. Угорщинi, хоч i дiсталося менше дунайської води, але нервiв угорцям вона попсувала не менше, нiж пiвнiчним сусiдам.

До Іспанiї цього року варто було їхати не з пляжними костюмами, а з лижами. Серед курортного сезону тут сипонув такий снiг з дощем, що вiдпочиваючi довго не могли второпати, де вони перебувають — на середземноморському чи на пiвнiчноморському узбережжi.

Такий "екстрим" дорого обходиться будь-якiй країнi. Скажiмо, Нiмеччинi вiн коштував понад 100 млрд. євро. Тiльки Євросоюз на лiквiдацiю наслiдкiв лiтньої повенi надав ФРН кредит в 30 млрд. євро.

Фахiвцi застерiгають: якщо природа не вгомониться, багатьом країнам, передусiм острiвним, потужнi фiнансовi вливання на зразок ЄСiвських не знадобляться. А не знадобляться тому, що вони, цi країни, можуть перетворитися на сучаснi атлантиди.

І це вже не трiллер з надуманим сюжетом. На одному iз засiдань Нацiонального прес-клубу реформ виконавчий директор регiонального екологiчного центру "РЕЦ-Київ" Петро Павлiченко пояснив: варто ще трохи "пiдiгрiти" нашу планету, i почнуть масово танути льодовики, внаслiдок чого пiднiметься рiвень Свiтового океану i той "проковтне" значну частину земної сушi.

А про те, що це цiлком реально, свiдчить такий факт: протягом останнього столiття середня температура на Земнiй кулi пiдвищилася на 0,6€С. Воно, може, й екзотично вирощувати яблука за полярним колом, та тiльки навiщо заради "мiчурiнського" експерименту жертвувати не менш екзотичними Канарами?

Отже проблема захисту довкiлля вже набула планетарного масштабу. З 1996 року до її вирiшення приєдналася й Україна. Тодi офiцiйний Київ ратифiкував Конвенцiю ООН зi змiни клiмату.

Наступним нашим кроком стало пiдписання Кiотського протоколу, який запроваджує квотування на викиди в атмосферу парникових газiв. А от на третiй крок, що передбачає ратифiкацiю цього протоколу, ми поки що не наважуємося i невiдомо ще коли наважимося.

З пояснень мiнiстра екологiї та природних ресурсiв Сергiя Курикiна: "Рiзнi мiнiстерства i вiдомства з рiзним рiвнем ентузiазму ставляться до ратифiкацiї Кiотського протоколу". Найбiльше цього ентузiазму, як i слiд було очiкувати, в Мiнiстерствi довкiлля, а найменше, що теж не було несподiванкою, — в Мiнiстерствi економiки та європейської iнтеграцiї.

На тому ж засiданнi прес-клубу з'ясувалося, що у своїх ваганнях Україна не поодинока. Скажiмо, Сполученi Штати, що передують не лише за економiчними показниками, а й за обсягами викидiв в атмосферу парникових газiв, теж не поспiшають ратифiкувати Кiотський протокол.

Нiчого не вдiєш: кожна країна має власний iнтерес. І той iнтерес часто полягає у збереженнi хоч i "брудних", а все ж прибуткових виробництв. Бо це i робочi мiсця, i податковi надходження, i стабiльний економiчний розвиток.

Однак саме це i є найбiльш небезпечним. Кiотський протокол вступає в дiю, якщо його ратифiкують країни, що викидають в атмосферу якнайменше 50% парникових газiв. А iнакше... Інакше цей вельми важливий для кожного з нас i для всього людства документ так i залишиться на паперi. Та чи залишаться в такому разi Канари i не тiльки Канари?..



Всі права захищені. Проект "УОЦР"