E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


ДУНАЙСЬКІ ПРОМИСЛИ ЧЕРНІГІВСЬКИХ РІЧКОВИКІВ


Два роки тому ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" стояло на межi банкрутства. Сьогоднi воно працює з прибутками


В умовах планової економiки Чернiгiвський рiчковий порт був потужним i успiшним пiдприємством. Факти говорять самi за себе: за навiгацiю його флот перевозив до 2,5 млн. т вантажiв, ще 5 млн. т припадало на вантажнi роботи.

Це був єдиний рiчковий порт колишнього СРСР, що займався суднобудуванням. Невеликi теплоходи й баржi чернiгiвського виробництва охоче купували iншi порти України.

Це далеко не повний перелiк напрямкiв господарської дiяльностi, що давала неабиякi прибутки. Проте на початку 90-х рокiв становище змiнилося: рiзко скоротилися обсяги промислового виробництва, один за одним "зникли" замовники. Почало лихоманити головного "годувальника" чернiгiвських рiчковикiв - завод силiкатної цегли, який згодом зовсiм зупинився. У десятки разiв зменшилися обсяги перевезень, а про суднобудування взагалi довелося забути. З восьмиста працiвникiв на пiдприємствi залишилося лише триста.

Ситуацiя, що склалася, була важкою, але не безнадiйною. Свого часу порт доволi дешево купив у Росiї невеликi судна, що дiстали назви малих рiчок Сiверщини. В серпнi 1991 року чотири буксири та один сухогруз почали працювати на Дунаї. В югославський порт Смедерово вiдправили плавучий кран.

Здається, що в цьому немає нiчого незвичайного: перегнали кораблi та й годi. Та це лише на перший погляд. Дунай, як вiдомо, рiчка iнтернацiональна. Пароплавств, що не проти попрацювати в її середнiй течiї, багато: тут працюють рiчковики навiть тих країн, по територiї яких Дунай не протiкає, наприклад росiяни. Та й рiднi Українсько-Дунайське пароплавство i Укррiчфлот не збираються здавати свої позицiї на рiчцi. Як же вдалося чернiгiвцям, знайти свою нiшу на ринку, де пропозицiї перевiзникiв значно перевищують попит на перевезення?

За словами голови правлiння ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" Валентина Тоцького, великi компанiї перевозять партiї вантажiв вiд 8 до 12 тис. т. "Нашi судна беруть вiд 3 до 4 тис. т. Якщо високий фрахт, то погоджуються i на тисячу тонн".

Якби не вiйськовi дiї на Балканах, то з боргової ями пiдприємство вибралося б значно ранiше. Втрачений заробiток складав 60 тис. дол. Окрiм того, югославська фiрма "Сартид", що орендувала плавкран, не заплатила рiчковикам 60 тис. дол. І ще бiда: "рiдне" Мiнiстерство транспорту не внесло Чернiгiвський рiчковий порт до списку пiдприємств водного транспорту, що зазнали збиткiв у результатi вiйськового конфлiкту в Югославiї, не звiльнивши, таким чином, порт вiд сплати акцизного та митного зборiв на нафтопродукти, що ввозяться для власних потреб, як це передбачено законодавством.

І все ж справи йдуть непогано: один мiсяць роботи на Дунаї дає порту 40 тис. дол. Ще один плавкран чернiгiвського порту почав працювати у Белградi. Ростуть доходи пiдприємства: якщо в 1998 роцi вони складали 1,047 млн. грн., то минулого року - вже 4,15 млн. грн.

Та чернiгiвцi добре розумiють, що робити ставку лише на дунайськi промисли нерозумно. Не без труднощiв знайшли санатора для заводу силiкатної цегли. В цьогорiчну навiгацiю п'ять теплоходiв i десять барж вирушили з Чернiгова до Новгород-Сiверського по крейду. Найближчими днями завод випустить першу партiю цегли, бiльша частина якої надходитиме на новобудови Києва, а це знов заробiтки для чернiгiвських рiчковикiв, адже перевезення водою вдвiчi дешевшi за перевезення автотранспортом.

На очах змiнюється пiдприємство. Повнiстю лiквiдована заборгованiсть перед бюджетом i по зарплатнi. До речi, заробiтну платню, що сплачується двiчi на мiсяць, нещодавно було пiдвищено: зараз вона становить 173 грн., а незабаром має збiльшитися ще на 60%. Наступного року ВАТ "Чернiгiвський рiчковий порт" планує розпочати виплату дивiдендiв своїм акцiонерам…



Всі права захищені. Проект "УОЦР"