E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


ЧОРНЕ МОРЕ ПОГЛИНАЄ КРИМ


Щороку море поглинає 50 гектарiв кримської землi. Як зупинити наступ Чорного моря на пiвострiв?


Крим потребує постiйних i регулярних iнвестицiй у будiвництво та оновлення берегових укрiплень. За останнє десятилiття їх практично не було, i тому сьогоднi з 74 кiлометрiв берегових споруд майже половина або знищена, або перебуває у жалюгiдному станi.

— Ранiше вкладалися мiльярди радянських рублiв,— говорить голова Ради Мiнiстрiв Криму Сергiй Кунiцин,— i кожний керiвник знав, що 70% всього обсягу будiвельно-монтажних робiт пiд час зведення певної лiкувально-оздоровчої установи становлять витрати саме на берегозахиснi споруди.

Побудова бетонних захисних споруд довжиною лише 100-150 метрiв коштує 4,5 млн. гривень. Окрiм того, чималi витрати на пiдсипку гальки, 20% якої щороку "з'їдає" море. Такi витрати не по кишенi бiльшостi державних органiзацiй, що намагаються утримувати пляжi i всю захисну iнфраструктуру хоча б у бiльш-менш прийнятному станi.

— За останнє десятилiття планової замiни щебеню на пляжах не проводилось, — сумно констатує начальник вiддiлу державного пiдприємства "Кримське протизсувне управлiння" Сергiй Бойко. — Галька є активним елементом берегозахисту. Не буде пляжiв, не буде й вiдпочинку, курортiв не буде, вiдбуватимуться техногеннi процеси, насамперед, руйнацiя берега.

Симеїз. Кiлька рокiв тому сильний шторм серйозно пошкодив тут захиснi споруди. За цей час нiчого не поновлено. Як наслiдок — море активно наступає. Подiбну ситуацiю можна спостерiгати майже повсюдно. Руйнацiя загрожує навiть знаменитому Золотому пляжу — гордостi Криму.

Щороку на захист узбережжя держава видiляє кримському протизсувному управлiнню 480 тис. гривень. На мiсце доходить втричi менше — 150 тис. Дiзнатися, куди потрапляє решта коштiв, так i не вдалося.

Кримський уряд зобов'язав усiх користувачiв берегової зони робити амортизацiйнi вiдрахування на її укрiплення. На пiвостровi навiть пiдрахували: якщо ця схема працюватиме, то щороку матимемо 6 млн. гривень. Однак оздоровницi, санаторiї, бiльшiсть з яких є вiдомчими, не поспiшають викладати кошти на берегозахиснi цiлi.

Щоб якось виправити ситуацiю, кiлька рокiв тому уряд Криму рекомендував протизсувному управлiнню, на балансi якого знаходиться берегова лiнiя i пляжi, здавати їх в оренду приватним структурам. Але тут на дибки стали мiськi служби: вони швидко зрозумiли, який ласий фiнансовий шматок втрачають.

До справи долучилися навiть суди. В результатi, пляжi сьогоднi то здаються в оренду приватним структурам, то знову повертаються до комунальної власностi. Цей процес вже затягнувся i невiдомо, скiльки ще триватиме. А море тим часом робить свою справу — невпинно i старанно... Чорну справу. Може звiдси й походить назва моря?..



Всі права захищені. Проект "УОЦР"