E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


БОРГОВУ ЯМУ ЗБЕРЕЖЕНО...


Серед пам'ятних мiсць знаменитої Старої фортецi, що у Кам'янець-Подiльському, є боргова яма. Зараз там сидить лише один боржник, щоправда муляжний, а в давнi часи не було де яблуку впасти. Існує навiть легенда про те, що кiлька тижнiв у холоднiй пастцi провiв керiвник одного з кам'янецьких пiдприємств, який не спромiгся розрахуватися з працiвниками


Якби подiбна традицiя збереглася до наших днiв, жартують кам'янчани, то яму довелося б розширювати. Ще зо два роки тому претендентiв було бiльше нiж дозволяли, так би мовити, пропускнi можливостi боргового льоху. Адже на той час iз сотнi пiдприємств стотисячного мiста вчасно виплачували заробiтну платню не бiльше десяти.

Найбiльше потерпали працiвники колишнiх велетнiв ВПК, яких у Кам'янець-Подiльському нараховувалося з десяток. Таке становище загрожувало повним знищенням промислової iнфраструктури. Для подолання кризи нова команда мiського голови почала зaстосовувати суто ринковi методи боротьби за виробництво, професiйнi кадри, якi масово мiгрували на мiськi базари, i за найбiльших свого часу платникiв до мiсцевого бюджету.

Першими кроками кам'янецької мерiї стали пошуки так званих санаторiв для проблемних пiдприємств, тобто українських або захiдних iнвесторiв, здатних оздоровити заводи та фабрики. Другим напрямком роботи стала реструктуризацiя iндустрiальних велетнiв. Наприклад, засекречений свого часу "Електроприлад" роздiлився на кiлька незалежних пiдприємств, завдяки цьому вижив i не вiдправив на бiржу працi тисячi людей. Окрiм того, активно застосовувалася процедура банкрутства, через яку вiдновлюється платоспроможнiсть пiдприємств, i процедура лiквiдацiї компанiї — крайнiй захiд, який, втiм, не означає повного зникнення пiдприємства, а лише змiну власника та часто профiлю.

— Лiквiдацiя пiдприємства, особливо великого, породжує чимало проблем, насамперед соцiальних,— говорить заступник мiського голови Кам'янець-Подiльського Микола Шепiлов.— Але боятись цього — означає позбавити мiсто будь-якої перспективи, загрузнути у проблемах. Збитковi пiдприємства дуже негативно впливають на загальну економiчну обстановку. Борги не дають працювати як самому пiдприємству, так i його партнерам.

Микола Шепiлов закiнчив курси арбiтражних керуючих. Тепер вiн на рiвних спiлкується з керуючими, яких призначає арбiтражний суд, а мерiя контролює змiни на пiдприємствах. Отже, не конверсiя за рознарядкою, а застосування сучасних економiчних технологiй рятує колишнi пiдприємства ВПК.

Акцiонування i вiдновлення платоспроможностi допомогли поставити на ноги завод точної механiки. Виробництво сучасної стрiлецької зброї на заводi приносить сьогоднi колишньому боржнику 600% прибутку.

Пiсля проходження через процедуру банкрутства та санацiї кардинально змiнилася ситуацiя ще на одному великому пiдприємствi Кам'янець-Подiльського — ВАТ "Гiпсовик". На початку 90-х рокiв величезний комбiнат будматерiалiв, до якого входив i гiпсовий завод, почав швидко сповзати в економiчну прiрву: виробництво скоротилося у 20 разiв, клiєнтуру колишнього Радянського Союзу було втрачено, старорежимне керiвництво, що звикло до планiв та держзамовлень, виявилося не готовим до запровадження серйозних змiн в органiзацiї виробництва, основнi фонди знецiнювалися.

— По заводу вiтер гуляв. Навiть ворiт не було... Вiкна побитi,— згадує недавнє минуле працiвник пiдприємства Михайло Огородник.

Зараз тут — найсучаснiший цех високомiцного гiпсу. Подiбного виробництва немає в СНД. Першим кроком до змiни хибних схем та порятунку стала реструктуризацiя. Незграбного велетня роздiлили на кiлька незалежних пiдприємств — завод вапна, цегельний завод, гiпсовий...

Гiпсовий завод одразу вийшов у лiдери, бо почав глибше копати (у прямому i переносному значеннi). Вихiд на новi глибини кар'єрiв дозволив пiдприємству знайти травертин — мармуризований вапняк. Потенцiал використання цього будiвельного каменю, що значно дешевший за гранiт i майже не поступається йому за якiстю, фахiвцi оцiнюють як надзвичайний.

Глибина економiчного "копання" виявилася не менш вражаючою. Щоб зробити пiдприємство гнучкiшим i вiдкритiшим для iнвесторiв, нова команда пiшла на створення вiдкритого акцiонерного товариства, а щоб скинути тягар боргiв i вiдновити платоспроможнiсть — на процедуру банкрутства та санацiї.

— Всi чекали, як-то кажуть, великого закону про списання,— пояснив голова правлiння ВАТ "Гiпсовик" Володимир Постовий.— Ми пiшли iншим шляхом — скористалися законом про банкрутство або вiдновлення платоспроможностi платника податкiв. Ми пройшли цю процедуру, захистили свiй бiзнес-план, уклали мировi угоди... Можемо сказати, що це достатньо ефективний механiзм.

Такий механiзм дозволив пiдприємству розпочати нове життя. Вiд цього виграли як бюджет i пенсiйний фонд, якi вчасно отримують внески, так i 250 працiвникiв заводу, якi вчасно отримують зарплатню.

Вже завойовано 20% українського ринку гiпсу (тут майже всi партнери — приватнi пiдприємства), є певний прорив i на росiйському та польському ринках. Бiзнес-план, захищений акцiонерним товариством пiд час санацiї, дозволив отримати солiдну iнновацiйну позику, яку використали для запровадження нових технологiй високомiцного гiпсу. Капiтал iнвестується у розробку нових родовищ, у виробництво кремнiю для фаянсово-порцелянової промисловостi, спецiального теплоiзоляцiйного матерiалу...

Наступний крок — подальша капiталiзацiя пiдприємства, пiдняття цiн на акцiї, вихiд на фондовий ринок, який, як сподiваються на "Гiпсовику", нарештi запрацює в Українi по-справжньому.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"