E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


ТРЕТІЙ СЕКТОР І МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО


Роль голосу громадськостi в демократичному суспiльствi виконують неурядовi громадськi органiзацiї, якi мають спiльну назву — третiй сектор. За офiцiйними даними, в Українi налiчують понад 27 тисяч таких об'єднань


Перша в Українi профспiлка пiдприємцiв виникла 1997 року в торговельному мiстечку "Елерон", що на Борщагiвцi в Києвi. Саме завдяки цiй органiзацiї малий бiзнес сьогоднi має спрощену систему оподаткування i фiксований податок. Пiдприємцi невеличкого ринку довели всiм, що свої права можна обстоювати, несправедливi закони змiнювати, а свавiллю контрольних органiв давати вiдсiч засобами громадського впливу.

Вже п'ятий рiк поспiль профспiлку очолює Алла Дiдух. "1997 року склалася критична ситуацiя, — розповiдає п. Дiдух. — Проблеми з податковою iнспекцiєю, мiлiцiєю, з усiма контрольними та каральними органами... Це було на межi громадянської вiйни. І ми об'єдналися, почали узгоджувати свої дiї з iншими ринками, спiвпрацювати з профспiлкою "Єднання". Створили регiональнi органiзацiї в Днiпропетровську та Днiпродзержинську. Ми також налагодили контакти з Ксенiєю та Дмитром Ляпiними — вiдомими економiстами-аналiтиками, якi були серед тих, хто iнiцiював створення Координацiйно-експертного центру об'єднань пiдприємцiв. Вузькопрофiльнi та галузевi спiлки й пiдприємцi згуртувалися, щоб готувати аналiз та експертизи, планувати свою дiяльнiсть i лобiювати свої iнтереси. Разом такi кроки робити набагато легше i — це також важливо — дешевше".

Спiльними зусиллями вдалося залагодити чимало корисних справ для пiдприємницького загалу. Йдеться насамперед про скасування гербового збору, запровадження спрощеної системи оподаткування, боротьбу проти застосування касових апаратiв на ринках, внесення поправок до Податкового кодексу та iн. У чому ж таємниця успiху?

Ксенiя Ляпiна, координатор аналiтичної групи Координацiйно-експертного центру, розповiдає: "В цьому й полягає фiлософiя третього сектору — покладатися на власнi сили. Найпотужнiший i найвпливовiший третiй сектор в Українi є саме в економiцi. Вiн виник на базi iнтересiв дуже широкої суспiльної групи — пiдприємцiв. Фактично сьогоднi сюди можна зарахувати близько 2 млн. людей, серед них 1 млн. 300 тис. — пiдприємцi (фiзичнi особи), близько 600 тисяч — пiдприємства. Тут треба говорити не просто про якийсь прошарок людей, що мають спiльнi iнтереси. Це, власне, i є "середнiй клас". Таким вiн себе ще не усвiдомлює, напевно, тому, що дуже бiдний, як для середнього класу. А проте, певна економiчна свобода в суспiльствi вже є, i пiдприємцi її вiдчули".

За даними опитування, що його провела Мiжнародна фiнансова корпорацiя, до громадських об'єднань чи спiлок належать лише 10–15% українських пiдприємцiв. Поки що цей показник є досить низький. Однак треба зважити на те, що з року на рiк численнiсть таких громадських об'єднань невпинно зростає. Професор Ігор Бураковський, старший економiст Інституту "Схiд–Захiд", вважає, що третiй сектор в економiцi виявив найважливiшу для демократичного суспiльства рису — усвiдомлення власної вiдповiдальностi за розв'язання тих чи тих проблем.

За словами п. Бураковського, нинi такi об'єднання функцiонують як iнструменти захисту прав пiдприємцiв малого бiзнесу. В Українi малий бiзнес розвивається не за ринкової конкуренцiї, а за умов жорсткої боротьби з державними регулiвними органами. Економiст Інституту "Схiд–Захiд" вважає, що ми маємо говорити про цi об'єднання не як про профспiлки, а як про органiзацiї, котрi намагаються активно впливати на державну економiчну полiтику.

Домогтися вiдчутних зрушень у цiй сферi не можливо без тiсної спiвпрацi з владою. Як вiдомо, кожний уряд в Українi виробляє свою полiтику в ставленнi до третього сектору. Найбiльших успiхiв, на думку Ксенiї Ляпiної, вдалося досягти за прем'єрства Вiктора Ющенка. Саме тодi було створено Раду об'єднань пiдприємцiв при урядовому комiтетi економiчного розвитку.

Про рiвень демократизацiї суспiльства свiдчить ставлення держави до третього сектору: пiдтримує вона його чи нi, утискає чи, навпаки, прислухається до його потреб. Хоча прислухатися можна по-рiзному. У будь-якому разi, дiяльнiсть третього сектору в Українi вже не є "воланням у пустелi".



Всі права захищені. Проект "УОЦР"