E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


ТОРГОВЕЛЬНІ ЦЕНТРИ, БАЗАРИ, РИНКИ


Велика економiчна депресiя 90-х рокiв викинула на вулицю мiльйони робiтникiв, iнженерiв, науковцiв, педагогiв, лiкарiв... Разом з тим, через надто прозорi українськi кордони, як iз Заходу, так i зi Сходу, країну заповнила хвиля недорогого та неякiсного краму. В результатi, колись найбiльш упослiджена суспiльна сфера — торгiвля — стала чи не єдиним полем економiчної активностi населення, останнiм засобом порятунку тисяч українських сiмей вiд злиднiв i голоду


За iнформацiєю керiвника департаменту полiтики внутрiшньої торгiвлi та побутових послуг Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї Юрiя Родiонова, в Українi зараз нараховується понад 2,7 тис. лише легальних ринкiв. Загальну ж кiлькiсть ринкiв у країнi Всеукраїнська асоцiацiя "Укрринок" оцiнює у 4 тис.

У 1995–2001 роках кiлькiсть українських базарiв збiльшилася бiльш нiж удвiчi, а "речових" ринкiв — утричi. На ринках реалiзується до 30% загального обсягу товарiв, в тому числi товарiв легкої промисловостi — вiд 75% до 88% по рiзних групах. Кiлькiсть зайнятих у сферi торгiвлi на ринках, за рiзним даними, складає близько 3 млн. чоловiк.

Дiяльнiсть ринкiв є чи не найпотужнiшим джерелом надходжень до мiсцевих бюджетiв. Наприклад, 2000 року ринковий збiр майже наполовину забезпечив формування бюджетiв територiальних громад. Того року до держбюджету вiд лiцензiй, патентiв тощо надiйшло понад 1,5 млрд. грн.

Отже, мiськi базари стали однiєю з головних економiчних реалiй українського життя. З урахуванням ринкiв прокладаються маршрути мiського транспорту; протестнi акцiї базарних торговцiв вiдразу стають сенсацiями нацiональної преси та телебачення; вiдвiдання ринкiв перетворилося на майже ритуальну форму дозвiлля городян у вихiднi днi; для зручностi "човникiв" туристичнi фiрми вiдкривають спецiальнi "шоп-тури" у всi кутки свiту.

Разом з тим, виборсавшись iз безоднi кризи, економiка країни взяла курс на перехiд вiд колоритного схiдного базару до цивiлiзованого євро-американського торговельного центру. І з часом виявилося, що базарна система торгiвлi стає перешкодою на шляху цивiлiзування вiтчизняної економiки.

За даними Асоцiацiї "Укрлегпром", "сiрий iмпорт", що домiнує на багатьох базарах, стає на завадi розвитку вiтчизняного ринку одягу та взуття. Демпiнгова практика базарних торгiвцiв стримує поширення прогресивних форм торгiвлi (у супермаркетах, торговельних салонах тощо). Неоковирна "архiтектура" базарiв не прикрашає мiське середовище, а для спорудження чогось вартого уваги неможливо залучити iнвестицiї через невирiшенiсть земельної проблеми ринкiв.

Розквiт мiських базарiв виштовхнув на асфальт їхнiх колишнiх "господарiв" — продавцiв сiльськогосподарської продукцiї. Дядьки з картоплею й бабцi з молоком поповнили торговi ряди на так званих "неформальних" ринках, через якi проходить понад 30% мiської базарної торгiвлi. І хоча торгiвля "на асфальтi" вiдбувається в обстановцi постiйного конфлiкту з гiгiєнiчними нормами та правоохоронними органами, повернутися пiд дах "справжнiх" ринкiв селянам заважає чималий ринковий збiр, офiцiйна частка якого подекуди перевищує 10 грн. на день.

Окрiм того, мiськi базари нагородили суспiльство цiлим букетом "кримiнальних проявiв", серед яких фальсифiкацiя товарiв, обман покупцiв, владна корупцiя, крадiжки, рекет, бандитськi "розбирання", нелегальна мiграцiя, дитяча злочиннiсть тощо. Як повiдомив начальник Головного управлiння Києва у справах захисту прав споживачiв Микола Казаков, за даними перевiрки, проведеної на торговельних пiдприємствах столицi, на базарах фiксується у 5 разiв бiльше порушень законодавства про захист прав споживачiв, нiж у стацiонарнiй мережi торгiвлi.

Із наведених причин цивiлiзування базарної торгiвлi стало нагальною потребою суспiльства. Початок процесу реформування ринкiв ознаменувало видання 23 травня 2001 року Президентом України Указу "Про заходи щодо вдосконалення функцiонування ринкiв з продаж продовольчих та непродовольчих товарiв". Згiдно з цим документом, Мiнекономiки разом з Асоцiацiєю "Укрринок" розробили "Концепцiю вдосконалення функцiонування ринкiв з продаж продовольчих та непродовольчих товарiв". Концепцiю було схвалено постановою Кабiнету Мiнiстрiв 13 грудня 2001 року.

Положення Концепцiї лягли в основу регiональних програм реформування ринкiв. Перетворення базарної системи України передбачає:

  • реформування ринкiв у торговельно-сервiснi комплекси з широким спектром послуг для пiдприємцiв i покупцiв;
  • створення спецiалiзованих оптових продовольчих ринкiв з продажу сiльськогосподарської продукцiї та продуктiв її переробки;
  • лiквiдацiю стихiйних базарiв;
  • удосконалення правової бази дiяльностi ринкiв з питань землекористування, регулювання вiдносин з пiдприємцями, товаровиробниками, споживачами.

На думку вiце-президента Асоцiацiї "Укрринок" Юрiя Нескромного, реалiзацiя Концепцiї дозволить розв'язати вузол проблем, що накопичилися на українських базарах, i знизити рiвень соцiальної напруги навколо них.

Столиця України вже набуває досвiду реформування базарної торгiвлi. Тут вже стали звичними пiдземнi торговельнi центри "Квадрат", "Метроград", а нещодавно до них приєднався "Глобус".



Всі права захищені. Проект "УОЦР"