E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


"ПІВДЕННИЙ" ПРЯМУЄ НА ЗАХІД


Знайомий економiст, який об'їздив пiвсвiту, переконував мене в тому, що спорудження на мiсцi нинiшнiх "схiдних" базарiв (особливо так званих змiшаних ринкiв, яких у нашiй країнi функцiонує 1369 — 54,5% вiд загалу) "захiдних" унiверсальних торгових комплексiв могло б стати символiчним пам'ятником успiшного переходу України з Азiї в Європу. В таких комплексах можна по-новаторськи сформувати iнфраструктуру (магазини, кiоски, iншi заклади побуту й сервiсу), запровадити технологiчне планування зон, рацiоналiзацiю, механiзацiю та електронiзацiю торгово-технологiчних операцiй i процесiв на основi сучасного обладнання та приладiв. У результатi, можна максимально розширити асортимент товарiв та послуг, поглибити спецiалiзацiю ринкових торговцiв, органiчно впроваджувати активнi методи продажу товарiв: постачання товарiв на замовлення, знижки, гарантiї, стимули


ДИТИНУ — В САДОК, А САМ — ЗА ПРИЛАВОК!

До таких модельних торговищ у Львовi, та й загалом у Галичинi, можна умовно зараховувати хiба що ринок "Пiвденний", якому лише п'ять рокiв. І хоча вже через два роки розбудови його визнали найкращим з аналогiчних новоспоруджених об'єктiв в Українi, проте "Пiвденний" продовжує iнтенсивно розширювати свою iнфраструктуру на нинiшнiх майже шести гектарах. Тепер тут, крiм сотень магазинiв i кiоскiв, є готель, перукарня, полiклiнiка, дитячий садок. Невдовзi стануть до ладу спортивно-оздоровчий комплекс i будинок моди.

— Якщо за найближчi рiк-два ми не станемо потужним торговельно-сервiсним комплексом,— говорить його директор Петро Писарчук,— то цю нiшу швидко заповнить зарубiжний капiтал. Маємо перед очима досвiд сусiдньої Польщi. І тодi нашi продавцi, бiльшiсть яких є спецiалiстами з вищою освiтою, якi працювали на пiдприємствах, що зупинилися, або в школах, де платять мiзерну зарплатню, вдруге стануть безробiтними. А на "Пiвденному" на шматок хлiба з маслом заробляють близько семи тисяч львiв'ян.

Показовий факт: одна автостоянка цього ринку дає мiсцевiй скарбницi бiльше коштiв, нiж усi решта понад сто львiвських автостоянок разом взятих. Тiльки вiд ринкового збору в мiсцевий бюджет мiста за останнi три роки з "Пiвденного" надiйшло 3 млн. грн. За статистичними даними, надходження вiд ринкового збору та фiксованого патенту стали в Українi основним джерелом (майже 80%) дохiдної частини мiсцевих бюджетiв. Незважаючи на це, "зеленої вулицi" для європейського розвитку ринкiв українське законодавство ще не створило.


ЩОБ БУДІВЕЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК НЕ СТАВ ШТРАФНИМ

Як вважають експерти, однiєю з найголовнiших правових перешкод є вiдсутнiсть законодавчо-визначеного ринку землi i майнових вiдносин мiж мiсцевими державними органами влади та адмiнiстрацiями ринкiв, що часто призводить до неконтрольованого розмiщення i розвитку ринкiв. "Пiвденний" теж ризикнув побiгти попереду паровоза i самочинно освоював новi землi на мiськiй околицi, не дочекавшись рiшень мiськради. Парадоксальний пiдсумок для ринкових "золотошукачiв" був у стилi "клондайкiвських" часiв: за збiльшення робочих мiсць i прибутки, якими Петро Писарчук дiлився з громадою, мiська влада назвала його "Меценатом року", а за незаконне будiвництво iнспекцiя держархбудiвництва подала на нього до арбiтражного суду. На 1,4 млн. грн. — у таку суму були оцiненi "безпаспортнi" об'єкти. Однак пiсля доброго десятка судових засiдань ринковi адвокати буквально дивом довели, що вартiсть осуджених новобудов є фактично у двадцять(!) разiв меншою. Вiдтак все обiйшлося смiшним штрафом на суму 31,05 тис. грн.

Чи перестане надалi цей ринок розвиватися самочинно, якщо законодавство залишиться гальмом, а такi мiзернi покарання — батогом? Дуже сумнiвно. Особливо, якщо "Пiвденний" i у майбутньому дiлитиметься з громадою своїм пряником, щоб утримувати роль ринку-лiдера.


БІЗНЕС-ІНКУБАТОР ПІД ДАХОМ РИНКУ

Другою iстотною проблемою на шляху розвитку вiтчизняних ринкiв є брак великих коштiв на швидкий та iнтенсивний розвиток. Конкуренти i потенцiйнi партнери "Пiвденного" кепкують з того, що ТОВ "АЙПІЄ-Л" не хоче нi з ким дiлити свiй ринок, мовляв через дрiбнотоварний продаж переступити легше, нiж через "дрiбновласницькi" iнтереси. Так здебiльшого чинять в Українi всi власники-одинаки: сподiваються самотужки потягти воза з базарним скарбом. А коли стає важко, то просять пiдмоги у держави. Одне з останнiх подiбних клопотань вiд Всеукраїнської асоцiацiї "Український ринок" — пропозицiя внести змiни у Декрет Кабмiну "Про мiсцевi податки i збори", щоб залишити у власностi ринку 30% ринкового збору, хоча б на компенсацiю затрат на стягнення ринкового збору.

— На державне фiнансування вже не варто сподiватися,— коментує ситуацiю заступник мiського голови Львова Валерiй П'ятак.— Оновлення матерiально-технiчної бази ринкiв, розростання їх iнфраструктури дедалi частiше вiдбувається на основi змiшаного багатоджерельного фiнансування. Вкладенi кошти повиннi повернутися iнвесторам сторицею.

За статистикою, щороку лише офiцiйно на мiських ринках України продається товарiв на суму близько 18 млрд. грн. Це бiльше третини загального обсягу реалiзацiї всiх товарiв на споживчому ринку. А якщо згадати той факт, що значна їх частина обминає контрольну стрiчку ЕККА, то вiд справжнього показника тамтешнього товарообiгу може перехопити дух.

На тверде переконання асоцiацiї "Український ринок", яка нещодавно подала у Кабмiн свiй концептуальний варiант перетворення змiшаних або непродовольчих ринкiв в унiкомплекси, вже найближчим часом повиннi суттєво розширитися функцiї пiдприємств ринкiв: розвиватиметься гуртова торгiвля, сфера послуг, удосконалюватиметься iнфраструктурний сервiс. Ринки стануть своєрiдним бiзнес-iнкубатором для iнтенсивного "вирощування" пiдприємцiв малого i середнього класу.


НАША ДОВІДКА

Всього в Українi функцiонують 2544 ринки, з яких майже 70% перебувають у колективнiй, 18% — у державнiй i лише понад 14% — у приватнiй власностi. В останнi роки iз близько 300 ринкiв, що з'являлися щороку, переважну бiльшiсть складали ринки колективної i приватної форм власностi. За даними рiзних джерел, з дiяльнiстю ринкiв пов'язано близько 3 млн. осiб. На ринках зайнятi переважно молодi люди вiком до 40 рокiв. З них 80% мають вищу i середню спецiальну освiту: здебiльшого це iнженери та вчителi.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"