КАПІТАЛИ ЗМАГАЮТЬСЯ
Останнiм часом, називаючи перешкоди для розвитку свого бiзнесу, малi пiдприємцi часто вказують... на великий капiтал
Пiдприємець Михайло Мельниченко починав свiй бiзнес iз торгiвлi будiвельними матерiалами. Чотири роки тому в цiй сферi працювали переважно маленькi компанiї. У конкурентнiй боротьбi перемагали тi, якi надавали послуги кращої якостi за меншу цiну. Згодом на цей ринок у столицi прийшов великий капiтал, i Михайло, так само, як i його колеги, заметушився: почав надавати додатковi послуги (поставляти товари, безкоштовно давати деякi матерiали на додаток до вже куплених). З часом виявилося, що прибутки зменшуються, а конкуренти стають щораз сильнiшими та вигiднiшими для покупця, оскiльки оперують набагато бiльшими капiталами й можуть собi дозволити робити ще бiльшi поступки клiєнтам.
"Тодi я зрозумiв, — розповiдає Михайло, — що час переходити з цього ринку на iнший. Великий бiзнес наступав менi на п'яти в прямому розумiннi. Я перейшов у сферу послуг — орендував примiщення колишньої "совдепiвської" перукарнi, зробив у ньому ремонт, вiдкрив салон-перукарню".
Саме цьому виду послуг пiдприємець тепер вiддає перевагу: платить за навчання майстрiв, вкладає грошi в ремонт. Пан Мельниченко сподiвається, що за кiлька рокiв салон даватиме йому непоганi прибутки. Втiм, певнi сумнiви все-таки є: по-перше, люди мають мало грошей, по-друге, великий капiтал починає активно працювати в тих сферах, де окупнiсть становить 3–4 i навiть бiльше рокiв.
Михайло — не єдиний серед тих, хто останнiм часом вiдчуває "дихання великого капiталу в потилицю". Нинi, скажiмо, в торгiвлi пiсля появи мережi супермаркетiв дiяльнiсть маленьких магазинчикiв (не кажучи вже про кiоски) стала нерентабельною. А у сферi послуг комплексне обслуговування, масова реклама та порiвняно невеликi цiни рiзноманiтних салонiв вiдбирають вiд "малих" пiдприємцiв дедалi бiльше клiєнтiв.
Що ж до сфери виробництва, то тут вже давно панує великий капiтал. Про цей факт свiдчать i офiцiйнi статистичнi данi: темпи приросту у виробництвi продукцiї на малих фiрмах 2000 року зменшилися порiвняно з 1996–1997 роками на 34%.
Голова Державного комiтету з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, Олександра Кужель вважає: "Час накопичення минув: тi, хто наторгував на металi й газi, думають над тим, щоб мати якийсь заводик, який би працював стабiльно".
Перший вiце-президент Української спiлки промисловцiв i пiдприємцiв Володимир Щелкунов коментує цi процеси так: "Це проблема полiтична. Великий український капiтал не дуже зацiкавлений у розвитку малого та середнього бiзнесу, бо в мiру зростання авторитету малих пiдприємцiв його вплив на полiтичнi питання й проблеми буде зменшуватися".
Держава й досi не спромоглася виробити таку полiтику, за якої великий i малий бiзнес могли б взаємовигiдно використовувати один одного, як це вiдбувається в цивiлiзованих країнах. Тож маємо те, що маємо,— капiталiстичне змагання з усiма властивими йому негативними явищами.
Всі права захищені. Проект "УОЦР"
|