E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


КАПІТАЛИ ЗМАГАЮТЬСЯ


Останнiм часом, називаючи перешкоди для розвитку свого бiзнесу, малi пiдприємцi часто вказують... на великий капiтал


Пiдприємець Михайло Мельниченко починав свiй бiзнес iз торгiвлi будiвельними матерiалами. Чотири роки тому в цiй сферi працювали переважно маленькi компанiї. У конкурентнiй боротьбi перемагали тi, якi надавали послуги кращої якостi за меншу цiну. Згодом на цей ринок у столицi прийшов великий капiтал, i Михайло, так само, як i його колеги, заметушився: почав надавати додатковi послуги (поставляти товари, безкоштовно давати деякi матерiали на додаток до вже куплених). З часом виявилося, що прибутки зменшуються, а конкуренти стають щораз сильнiшими та вигiднiшими для покупця, оскiльки оперують набагато бiльшими капiталами й можуть собi дозволити робити ще бiльшi поступки клiєнтам.

"Тодi я зрозумiв, — розповiдає Михайло, — що час переходити з цього ринку на iнший. Великий бiзнес наступав менi на п'яти в прямому розумiннi. Я перейшов у сферу послуг — орендував примiщення колишньої "совдепiвської" перукарнi, зробив у ньому ремонт, вiдкрив салон-перукарню".

Саме цьому виду послуг пiдприємець тепер вiддає перевагу: платить за навчання майстрiв, вкладає грошi в ремонт. Пан Мельниченко сподiвається, що за кiлька рокiв салон даватиме йому непоганi прибутки. Втiм, певнi сумнiви все-таки є: по-перше, люди мають мало грошей, по-друге, великий капiтал починає активно працювати в тих сферах, де окупнiсть становить 3–4 i навiть бiльше рокiв.

Михайло — не єдиний серед тих, хто останнiм часом вiдчуває "дихання великого капiталу в потилицю". Нинi, скажiмо, в торгiвлi пiсля появи мережi супермаркетiв дiяльнiсть маленьких магазинчикiв (не кажучи вже про кiоски) стала нерентабельною. А у сферi послуг комплексне обслуговування, масова реклама та порiвняно невеликi цiни рiзноманiтних салонiв вiдбирають вiд "малих" пiдприємцiв дедалi бiльше клiєнтiв.

Що ж до сфери виробництва, то тут вже давно панує великий капiтал. Про цей факт свiдчать i офiцiйнi статистичнi данi: темпи приросту у виробництвi продукцiї на малих фiрмах 2000 року зменшилися порiвняно з 1996–1997 роками на 34%.

Голова Державного комiтету з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, Олександра Кужель вважає: "Час накопичення минув: тi, хто наторгував на металi й газi, думають над тим, щоб мати якийсь заводик, який би працював стабiльно".

Перший вiце-президент Української спiлки промисловцiв i пiдприємцiв Володимир Щелкунов коментує цi процеси так: "Це проблема полiтична. Великий український капiтал не дуже зацiкавлений у розвитку малого та середнього бiзнесу, бо в мiру зростання авторитету малих пiдприємцiв його вплив на полiтичнi питання й проблеми буде зменшуватися".

Держава й досi не спромоглася виробити таку полiтику, за якої великий i малий бiзнес могли б взаємовигiдно використовувати один одного, як це вiдбувається в цивiлiзованих країнах. Тож маємо те, що маємо,— капiталiстичне змагання з усiма властивими йому негативними явищами.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"