E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


БАЖАЮЧИМ ВІДМИТИ "БРУДНІ" ГРОШІ ВЛАДА ЗБИРАЄТЬСЯ НАМИЛИТИ ШИЮ


Махiнацiї з вiдмиванням "брудних" грошей не лише спустошують державний бюджет, а й шкодять мiжнародному iмiджу України. Правоохороннi органи неспроможнi покласти край цьому соцiальному злу за допомогою каральних методiв, оскiльки борються не з його причинами, а з наслiдками. Тож своє плече вирiшила пiдставити податкова служба разом з Нацiональним банком, якi пiдписали протокол i Генеральну угоду про скоординування дiй обох вiдомств у боротьбi з кримiнальними оборудками у фiнансовiй сферi


Проблема ця виходить за межi нацiонального масштабу. Пiсля терактiв 11 вересня в США вона стала актуальною не лише для країн з "тiньовою" економiкою. Наприклад, у Великобританiї, не чекаючи на змiни в чинному законодавствi, влада посилила тиск на органи, що повиннi iнформувати про кримiнальнi прибутки. Адже з'ясувалося, що з понад 184 тис. повiдомлень, якi Нацiональна служба кримiнальної розвiдки отримала впродовж минулого року, менше 2% надiйшло вiд так званих "фiнансових воротарiв" — банкiв та аудиторських фiрм.

В Українi банкiри i досi тримаються осторонь податкової служби. Щоправда, вiтчизняне законодавство у сферi валютного контролю передбачає чiтке розмежування повноважень, але воно грунтується на обмiнi iнформацiю. Разом з тим, тут є певнi суперечностi. Скажiмо, нi комерцiйнi банки, нi навiть Нацiональний банк не мають права повiдомляти про факти неповернення клiєнтами валютної виручки або самим вживати санкцiй проти порушникiв. Натомiсть податкiвцi таке право мають, але їм бракує iнформацiї про цих порушникiв. Рiч у тiм, що поняття "банкiвська таємниця" не надто чiтко визначене у вiтчизняному законодавствi, чим часто користуються шахраї. Нинi такiй практицi покладено край: вiдомостi про сумнiвнi операцiї банки надаватимуть податковiй службi, яка бере на себе адмiнiстративну i навiть кримiнальну вiдповiдальнiсть за розголошення комерцiйної чи банкiвської таємницi.

Угода про спiвпрацю мiж обома вiдомствами не розширює i не ущемлює повноважень сторiн. Для банкiвської системи, переконаний голова НБУ Володимир Стельмах, вона корисна в кiлькох аспектах. Оскiльки банки не мають права перевiряти господарсько-фiнансову дiяльнiсть своїх клiєнтiв, то тепер, обмiнюючись iнформацiєю з податкiвцями, у яких є перелiк ненадiйних фiрм, вони уникатимуть фiнансових ризикiв. Адже неповерненi грошi завжди вимагають додаткових ресурсних витрат, якi тягнуть за собою подорожчання кредитiв i погiршення фiнансового стану самих банкiв. Менше буде клопоту i з фiктивними фiрмами. Банки зможуть заходити в електронну базу даних податкової служби i звiряти правильнiсть iдентифiкацiйних кодiв. А їх там понад 43 млн. Коли запрацює цей механiзм спiвпрацi обох вiдомств, загалом поменшає проблем у фiнансово-кредитнiй сферi. А то лише у серпнi-жовтнi 2001 року 22 фiктивнi фiрми через стандартнi "пральнi" операцiї в дев'яти київських банках зумiли перевести через кордон 1,335 млрд. гривень. У самих банкiв це не викликало жодних пiдозр, а компетентнi органи, якi могли б зупинити вiдмивання "брудних" грошей, не були поiнформованi.

Словом, вкрай потрiбними є змiни до чинного законодавства i кодифiкацiя iснуючих нормативно-правових актiв. Закони повиннi своєчасно реагувати на створенi практикою реалiї. Тодi не буде курйозiв на зразок тих, що їх виявили торiк. З'ясувалося, що доходи банкiвської системи у 2001 роцi зросли майже на 15%, а витрати лише на 6%. Та отримавши солiднi прибутки, банки сплатили податкiв на 10% менше, нiж у збитковому 2000 роцi. Коли ж поцiкавилися, чому так сталося i в нинiшньому роцi перевiрили деякi банки (всього 22), то за 4 мiсяцi дорахували до бюджету 28 млн. гривень.

Отже, як вважають пiдписанти угоди, для ефективної реалiзацiї державної полiтики у банкiвськiй сферi дiї податкової служби i НБУ слiд погоджувати. Комерцiйнi банки i суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi повиннi бачити перед собою єдину позицiю обох вiдомств. Окрiм того, це створить сприятливi умови для розвитку добросовiсного бiзнесу, спростивши його стосунки з владними структурами. Виграють i самi банки, адже прозорi й зрозумiлi стандарти (якщо їх дотримуватися), з одного боку, зменшать кiлькiсть перевiрок, а з другого — пiдвищать рiвень довiри клiєнтiв.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"