E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


БАНКИ ПОВІРИЛИ СЕЛЯНАМ


За визнанням заступника глави президентської адмiнiстрацiї Павла Гайдуцького, механiзм кредитування аграрного сектора з частковим погашенням вiдсоткiв рiчних по банкiвських позичках за рахунок державного бюджету повнiстю себе виправдав. "Серед всiх заходiв i експериментiв, що проводяться в нашiй економiцi, а їх чимало, цей — один з найбiльш вдалих"


Photo На пiдтвердження своєї тези, висловленої на засiданнi Нацiонального прес-клубу реформ, Павло Гайдуцький навiв кiлька фактiв. Один з них стосується збiльшення обсягiв кредитування села з 2 млрд. грн. у 2000 роцi до 5,6 млрд. грн. у 2001 роцi.

Ще одна вагома обставина — 1999 рiк селяни завершили зi збитками в 3,6 млрд. грн., а вже наступного року, коли було запроваджено механiзм державного сприяння комерцiйному кредитуванню АПК, вони на 92% розрахувалися з комерцiйними банками по наданих їм позичках. Торiшнє повернення аграрiями банкiвських кредитiв також перевищило 90%, що за всiма свiтовими стандартами є високим показником.

Думка Павла Гайдуцького: "Таким поверненням кредитiв аграрiї заслужили низьку процентну ставку. На наш погляд, вона має становити, максимум, 2,5 ставки Нацiонального банку України".

Ще одна теза Павла Гайдуцького — аграрний сектор довiв свою кредитоспроможнiсть. Це стало можливим завдяки реформi, що закрiпила право приватної власностi на землю.

Щоправда, нинiшнi обсяги агрокредитування дещо поступаються минулорiчним. За даними Мiнагрополiтики, до 20 березня вiд комерцiйних банкiв до села надiйшло 614 млн. "позичкових" гривень, а торiк на цю дату їх сума становила 794 млн.

Аргументи Павла Гайдуцького — цього року обсяги виробництва i продажу тваринницької продукцiї проти першого кварталу минулого року збiльшилися на 10%. А це власнi фiнансовi ресурси, що використовуються для проведення весняної посiвної кампанiї. Тому вiдносна потреба в кредитних ресурсах дещо зменшилася.

І друге: нинiшня весна дуже рання i затяжна. А це дає можливiсть послiдовнiше виконати польовi роботи i виконати їх переважно за рахунок власних коштiв.

Цiлком очевидно, що без банкiвського капiталу селу не обiйтися. Але сьогоднi питання стоїть так: потрiбно забезпечити аграрiїв не лише короткостроковими, а й довгостроковими позичками.

І ще кiлька приємних новин: темпи нинiшнiх весняних робiт удвiчi перевищують минулорiчнi. Близько 85% площ, вiдведених пiд озимину, перебувають в доброму або задовiльному станi. І якщо все й надалi складатиметься добре (скажiмо, на завадi не стануть несприятливi погоднi умови) то, як вважають в Мiнагрополiтики, можна сподiватися, що врожай буде не гiрше, нiж торiк.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"