E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


НА ДНО МОРСЬКЕ


Cаме в цьому i прихована "цiкавинка" майбутнього транспортного проекту — побудувати тунель пiд Керченською протокою, який зв'яже простим та коротким шляхом українську та росiйську територiї


Про цей проект розповiдає голова Комiтету Верховної Ради з питань будiвництва, транспорту i зв'язку, колишнiй мiнiстр транспорту Валерiй Пустовойтенко. Вiн каже, що тунель буде унiверсальним для використання, адже, окрiм усього iншого, по ньому можна транспортувати й нафту.

— Казахську нафту з Пiвнiчного Каспiю доцiльно переправляти не через росiйський порт Новоросiйськ (вiн може не "потягти" додаткових навантажень), а, скажiмо, через Феодосiю, а звiдти на переробку — на одеськi заводи. Для України буде вигiдно отримувати нафту, яку можна використовувати як для потреб власної економiки, так i для її транзитного перевезення до Європи. Тому цей проект дуже цiкавий. В його розробцi вже є певнi напрацювання, iснують розрахунки, геологiчнi дослiдження. Потрiбна згода i вiдповiднi рiшення урядiв трьох держав — України, Росiї та Казахстану. І цим питанням треба займатися.

Досi Україна використовує бiльш "традицiйнi" для неї шляхи транспортування енергоносiїв, а саме — трубопроводи. Втiм, i тут не обiйтися без проблем. Наприклад, українським нафтопроводам бракує... нафти. Отож, коли сьогоднi активно обговорюються плюси та мiнуси створення українсько-росiйського газотранспортного консорцiуму, голова парламентського Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку просить не гарячкувати.

— На жаль, у нас мало iнформацiї про цiлi та механiзми роботи консорцiуму. Але не можна вiдкидати зацiкавленостi як Росiї, так i України у його створеннi. Зважте: якщо транспортування газу територiєю України буде меншим за 90 млрд. кубометрiв, то ця система працюватиме збитково. Тому ми зацiкавленi у зростаннi обсягiв транспортування. Маємо iнтерес i в тому, щоб у розвиток галузi вкладалися потужнi iнвестицiї. Головне, аби Україна чiтко обстоювала власнi iнтереси. А проекти спiльної роботи можуть бути найрiзноманiтнiшими.

Для прикладу Валерiй Пустовойтенко називає ще один: залiзничний транспортний коридор, який може зв'язати Пiвденну Корею — Пiвнiчну Корею — Росiю — Україну — Польщу — Чехiю, а далi — країни Захiдної Європи. Цим шляхом вантажi можуть рухатися на два тижнi швидше, нiж морським. Є чеська фiрма, яка може внести iнвестицiї у розвиток цiєї мережi. Головне — узгодити вiдповiдне законодавство залучених до проекту країн, щоб вантажi на кордонах не пiддавалися зайвим перевiркам, щоб рухалися лише на "зелений семафор".

Загалом, на транзитних перевезеннях Україна могла б, кажучи "сучасною" мовою, добряче "пiднятися", безвiдносно до того, якими шляхами здiйснюватимуться перевезення: повiтряними, залiзничними, автомобiльними, водними чи пiдводними. На думку Валерiя Пустовойтенка, нам вигiдно використовувати потужностi українських портiв, адже нинi вони працюють приблизно на 50-60%. Україна спроможна переробляти набагато бiльше вантажiв, тим бiльше, що зараз проводиться реконструкцiя портiв.

— Ми ухвалили Програму розвитку морських портiв України. У нас є 19 загальнодержавних портiв, якi не пiдлягають приватизацiї, є вже й приватнi порти. Я переконаний, що за портами майбутнє.

Фахiвцi, загалом, прогнозують, що найперспективнiшi для розвитку транспортнi шляхи Європи — воднi. Адже кiлькiсть автомобiлiв зростає так швидко, що доводиться шукати альтернативу автодорогам. Основною називають рiчку Дунай, яка єднає кiлька країн.

Втiм, автотраси нашої країни не потерпають вiд засилля транзитних вантажiв.

— Головна проблема — стан українських дорiг,— пояснює Валерiй Пустовойтенко. — За останнi роки вiн лише погiршується. Як фiнансуємо, таке й маємо. За розрахунками науковцiв, для збереження мережi автомобiльних дорiг потрiбнi 7,8 млрд. грн. Проте в проектi бюджету-2003 на фiнансування шляхового господарства пропонується видiлити лише 1,1 млрд. грн. Наш Комiтет пропонує збiльшити цю цифру удвiчi. А поки що можна лише пiдраховувати втрати. Наприклад, транзитнi вантажi пiшли з нашої ковельської траси на росiйську територiю. Поляки, загалом, кажуть: якщо ви не впорядковуєте свої автошляхи, ми не розвиватимемо вiдповiдних шляхiв у ваш бiк.

Це перший сигнал, але сигнал тривожний. Та чи стане вiн останнiм? Це залежатиме вiд того, яку позицiю демонструватиме Україна у ставленнi до власних транзитних можливостей.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"