E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


ЗЕРНОВА ЗАСТАВА: СПОДІВАННЯ НЕ СПРАВДИЛИСЯ


Одним з найважливiших засобiв утримання цiни на цьогорiчне зерно, за заявами урядовцiв, мали стати його заставнi закупiвлi у сiльськогосподарських виробникiв. З цiєю метою Кабiнет Мiнiстрiв 24 квiтня затвердив не фiксовану, а "плаваючу", тобто залежну вiд цiнової кон'юнктури, заставну цiну на зерно, що становить 50% вiд ринкової


Ідея заставних закупiвель полягає в тому, що закупiвельнi пiдприємства повиннi сплатити аграрiєвi половину цiни зерна, яке той здає. Протягом восьми мiсяцiв зерно залишається у власностi виробника, який може будь-коли забрати його для вигiднiшого продажу. Якщо за цей час власник не забирає зерно, воно стає власнiстю хлiбозаготiвельного пiдприємства, а аграрiй отримує другу половину цiни продукцiї.

Заставнi закупiвлi введенi, щоб запобiгти збиткам при виробництвi зерна; вони гарантують виробниковi мiнiмальний (близько 5%) прибуток. Крiм того, цi заходи мали запобiгти викиданню на ринок значної кiлькостi продукцiї за короткий термiн, як правило — у розпал жнив, тобто в липнi-серпнi. За прогнозами урядовцiв, нинiшнього маркетингового року (з 1 липня 2002 року до 1 липня 2003 року) буде закуплено близько 3 млн. тонн хлiба.

Проте на сьогоднi очевидним є те, що заставнi закупiвлi зерна в Українi поки що не "вистрiлили". Передусiм через брак коштiв у держбюджетi на проведення цих закупiвель.

Для вирiшення цiєї проблеми операторам зернового ринку, що проводять заставнi закупiвлi (а це близько 100 пiдприємств, 80 з яких належать Державнiй акцiонернiй компанiї "Хлiб України"), держава зобов'язалася компенсувати вартiсть кредитiв (тобто 100% процентної ставки), отриманих у комерцiйних банках для здiйснення заставних закупiвель. Компенсацiя можлива за умови, що ця процентна ставка не перевищує облiкову ставку Нацбанку бiльш нiж у три рази (облiкова ставка НБУ на сьогоднi становить 8%).

Щоправда, за даними Мiнiстерства аграрної полiтики, на початок вересня цим пiдприємствам компенсовано лише близько 100 тис. грн. При цьому для здiйснення заставних закупiвель оператори зернового ринку отримали на той час близько 10 млн. грн. кредитiв, хоча їхня потреба в отриманнi кредитiв для заставних закупiвель становила близько 80 млн. грн.

Окрiм суто фiнансових, на шляху до збiльшення обсягiв заставних закупiвель iснують ще й психологiчнi перешкоди, а саме — селянський консерватизм. За свiдченнями зернотрейдерiв i урядовцiв, аграрiї з недовiрою ставляться до зазначеного механiзму збуту продукцiї.

— Протягом минулих рокiв часто траплялось так, що в аграрiїв вiдбирали здане на елеватори зерно. Це робили або кредитори за неповернутi позики, або власники елеваторiв як платню за збереження зерна. Таким чином, у сiльськогосподарських виробникiв сформувалася певна недовiра до партнерiв по бiзнесу. На думку директора Української зернової асоцiацiї Володимира Клименка, недовiра до нових ринкових механiзмiв, якими для них є заставнi закупiвлi, цiлком зрозумiла.

Голова Комiтету Верховної Ради з питань аграрної полiтики i земельних вiдносин Іван Томич вважає, що сiльгоспвиробники вкрай неохоче погоджуються продавати зерно за заставними закупiвлями, оскiльки їх не задовольняє половина вартостi, яку вони отримують при здачi продукцiї.

— Зважаючи на гостру потребу в коштах,— каже Іван Томич,— селяни радше погоджуються продавати зерно за заниженими цiнами, якi в будь-якому разi вищi за половину цiни. Гадаю, якби закупiвельнi пiдприємства виплачували аграрiям при отриманнi зерна не 50%, а 70-80% його цiни, то обсяги зданої за цiєю схемою продукцiї були б значно бiльшими.

Беручи до уваги те, що крiм сезонних кредитiв, отриманих на початку року, якi треба повертати восени, та коштiв, одержаних за продану продукцiю, аграрiї не мають iнших джерел фiнансування, їхня готовнiсть продавати зерно за мiнiмум, який одразу ж можна використати для вирiшення своїх проблем, виглядає цiлком закономiрною i логiчною. А тому виникають певнi сумнiви щодо правильностi прогнозiв урядовцiв про зростання популярностi заставних закупiвель зерна серед аграрiїв i придбання на ринку 3 млн. тонн зерна саме за заставними закупiвлями.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"