E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


МІКРОФІНАНСУВАННЯ ФЕРМЕРСТВА: ЯК ЦЕ ВИГЛЯДАЄ У ШВЕЦІЇ


Фiнансове забезпечення приватного сiльськогосподарського виробника — болюча проблема реформованого українського села. Брак середньострокового та довгострокового кредитування i надто слабка державна пiдтримка, що полягає лише в компенсацiї вiдсоткiв за кредитами комерцiйних банкiв, не дають фермерам змоги купувати технiку, обладнання й iнвестувати у власне виробництво. Тим часом у розвинутих захiдних країнах цi проблеми давно розв'язано. Сьогоднiшня наша розповiдь — про Швецiю


КОРОТКА ДОВІДКА

Площа Швецiї — 450 тис. кв. км. Половина територiї — лiси. Сiльськогосподарськi угiддя займають тiльки 7% площi. Основний аграрний регiон — пiвдень країни. Майже все виробництво — зерна, молока та борошна — зосереджено в руках фермерiв. У країнi налiчують 70 тис. фермерських господарств. Рiчний валовий оборот галузi, що його забезпечують здебiльшого шведськi фермери, вiдповiдає 43 млрд. грн. Загалом в аграрному секторi працюють понад 30 тис. осiб.


КРЕДИТУВАННЯ

Основнi фiнансовi ресурси шведських фермерiв, окрiм власних коштiв, — це кредити комерцiйних банкiв i субсидiї Європейського союзу. Швецiя не має спецiалiзованих аграрних банкiв. У будь-якому комерцiйному банку зазвичай 5–7% вiд загального кредиторського портфелю становлять сiльськогосподарськi позики.

Існують три основнi види кредитiв: короткостроковi — на сiльськогосподарський сезон, середньостроковi — на перiод вiд 5 до 15 рокiв, довгостроковi — на термiн вiд 20 до 50 рокiв. Вiдсоткова ставка, яку визначають для кожного клiєнта окремо, може бути незмiнною протягом 3, 5 чи 15 рокiв. Усе залежить вiд клiєнта (тим часом в Українi ставка для всiх однакова — 30%).

У поняття "добрий клiєнт" шведи вкладають такий змiст. По-перше, кредитна iсторiя (повернутi та не повернутi кредити) такої особи є бездоганною. По-друге, клiєнт мусить дати вiдповiдно оцiнену заставу. По-третє, фiнансовий стан пiдприємства i його бiзнесовi перспективи на весь перiод кредитування мають вiдповiдати певним критерiям.

За найкращу заставу правлять нерухомiсть, власне пiдприємство (сiльськогосподарська технiка, обладнання). При цьому мають певну вагу й запоруки та рекомендацiї. Безперечно, в ролi застави виступає i приватна земля, бо шведськi фермери не знають, що таке колективна чи будь-яка iнша власнiсть на землю. Ця обставина, своєю дорогою, зумовлює велике почуття вiдповiдальностi за повернення кредитiв. На думку шведських банкiрiв, проблема не повернутих кредитiв для них практично не iснує. Наприклад, з 37 млрд. крон, якi щороку видає фермерам банк "Хоренiнгстарбанкен", протягом 2001 року не повернули тiльки 2 млн. крон — "мiзерну суму". З боржниками "боротися" не складно: їх можна змусити повернути грошi через суд. А в такому разi фермери просто втратять довiру банкiв i не зможуть сподiватися на кредити в майбутньому.

Грошi, якi формують базу довгострокових кредитiв, — це ресурси мiжнародного ринку, оскiльки Швецiя вiд 1995 року входить до Європейського союзу.

Тут зробiмо паузу й погляньмо на українськi реалiї. Україна поки що не має вiдповiдного рейтингу та гарантiй стабiльностi, властивих захiдноєвропейським країнам, а отже, не може приваблювати закордонних власникiв капiталу. Потрiбно було б принаймнi зменшити обiг готiвки i перевести її в електроннi грошi. Як вважають фахiвцi, завдяки перетворенню готiвкових коштiв на безготiвковi до наявних 28 млрд. грн. грошового запасу України вдасться додати ще 20 млрд. грн., якi перебувають у тiньовому обiгу. Щойно тодi можна буде говорити про реальне подвоєння ресурсної бази для кредитування сiльського господарства, виробництва тощо. Зрозумiло, що впровадження таких змiн залежить передусiм вiд полiтичної волi влади.


СУБСИДІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Протягом останнiх 40 рокiв кiлькiсть фермерських господарств у Швецiї скоротилася бiльше нiж утричi: якщо 1961 року їх налiчували 232 920, то тепер —тiльки 70 000. Такi змiни стали наслiдком укрупнення господарств, пов'язаного зi схемою субсидування Європейського союзу. Головна компенсацiя, яку надають фермерам, — це компенсацiя за площу: що бiльша площа, то бiльше грошей отримує господар. До того ж полiтику ЄС спрямовано на пiдтримку потужного виробника: бiльшi субсидiї мають тi фермери, котрi отримують вищi врожаї.

Кому якi субсидiї видавати — визначають власне центральнi директиви ЄС i управлiння регiональної влади. Компенсацiю можна одержати за трьома критерiями — з огляду на площу угiдь, рiвень розвитку тваринництва та екологiю. В аграрних регiонах на пiвднi Швецiї фермери отримують 3 тис. крон (300 дол.) за гектар рiллi, 2 тис. крон (200 дол.) за корову, якщо вона має телятко.

Оскiльки ЄС намагається зупинити перевиробництво, тут субсидують i тримання землi пiд парою. Кожний фермер щороку мусить залишати незасiяними близько 10% угiдь. Але компенсацiю одержує лише в тому разi, якщо вирощує врожай на рештi землi. Загалом кожний шведський фермер отримує в середньому 100 тис. крон (10 тис. дол.) компенсацiї на рiк.

Подавати заяву на одержання компенсацiї господар має щороку. А для того, щоб отримати "екологiчну компенсацiю", мусить укласти договiр з регiональною владою про вiдповiдний догляд за полями протягом 5 рокiв. Ця процедура вимагає великої "паперової" роботи. Фермери також нарiкають на досить суворi директиви ЄС. Наприклад, хтось неправильно вимiряв площу земельної дiлянки або невчасно прикрiпив коровi на вухо "наличку". Помилка такого роду може призвести до повної втрати компенсацiї. Минулого року через власну неуважнiсть "постраждали" 20% фермерiв. Тому при органах регiональної влади працюють iнформацiйно-консультативнi служби, якi допомагають уникати неточностей пiд час оформлення замовлень на отримання компенсацiї.

Суворi вимоги ЄС змушують фермерiв шукати додатковi способи пiдвищення прибутковостi власного пiдприємства. Так, фермер Петер Ульсон, який вiд 1969 року працював у сферi рослинництва, вирiшив змiцнити свiй бiзнес ще трьома напрямками: почав виготовляти корм для птахiв, вiдкрив готель для собак i посадив плантацiю ялинок, якi згодом стануть добрим рiздвяним товаром. "Нам просто цiкаво провадити дiяльнiсть iнших видiв, у яких ми можемо почувати себе вiльними пiдприємцями. Я не бачу особливих проблем у веденнi господарства. Моє пiдприємство тепер мiцно стоїть не на однiй, а на всiх чотирьох ногах", — стверджує п. Ульсон.

Те, що величина обов'язкового щорiчного внеску Швецiї до скарбницi ЄС є бiльшою за ту суму, яка повертається до країни у виглядi субсидiй, не зупиняє шведiв на шляху європейської iнтеграцiї. Завдяки входженню до ЄС країна здобула додатковi ринки збуту. Починаючи вiд 1995 року мiжнародний торговельний оборот Швецiї збiльшився на 60%. Тож пiсля вступу до ЄС з'явилися важливi переваги, що дають змогу розвивати аграрний сектор економiки Швецiї досить високими темпами.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"