E-COURIER

Матеріали на економічні та соціальні теми



Головна | Аграрії | Енергетика | Фінанси | Підприємництво | Промисловість | Соціальні питання | Різне | Контакти


КОЛГОСПНЕ ПОЛЕ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ІНВЕСТИЦІЙНЕ


Пiсля ухвали Земельного кодексу Державний комiтет з земельних ресурсiв активiзував роботу, спрямовану на формування системи реєстрацiї прав на земельнi дiлянки та нерухоме майно — одного з нарiжних каменiв у пiдмурiвку вiтчизняного ринку землi. У парi з мережею iпотечних установ система сприятиме розбудовi цього ринку, потенцiал якого вражає масштабнiстю


Саме зi створенням потужної i водночас доступної та зрозумiлої системи реєстрацiї Держкомзем пов'язує гарантiю прав майбутнiх землевласникiв. А з формуванням iпотечної системи — розбудову привабливого i прозорого iнвестицiйного поля. На сьогоднi вже є iстотнi напрацювання на обох напрямках. Органами державної виконавчої влади та мiсцевого самоврядування видано 2 млн. 800 тис. державних актiв на землi сiльськогосподарського призначення. Ще 1400 таких документiв перебувають у стадiї розробки. Так що наприкiнцi року власниками землi стануть близько 4 млн. селян. Загалом же обмiняти сертифiкат на державний акт мають близько 6 млн. 680 тис. наших спiввiтчизникiв, а вартiсть тих земель, що перейдуть у їхню власнiсть, оцiнюється в 400 млрд. гривень.

Паралельно триває процес приватизацiї земель у мiстах. Тiльки до кiнця нинiшнього року дiлянки у власнiсть отримають пiвмiльйона чоловiк.

Серед регiонiв найбiльш iнтенсивного проведення приватизацiї землi не тiльки Захiдна Україна, де ще пам'ятають про власнi надiли, а й такi областi, як Кiровоградська (на другому мiсцi пiсля Львiвської), Днiпропетровська, Полтавська, Черкаська. У цiлому по Українi державнi акти на землю отримали близько половини селян. Тобто сьогоднi є всi пiдстави стверджувати, що система реєстрацiї, над якою фахiвцi iнтенсивно працювали пiвтора року, в Українi сформована. І нинi увага зосереджується на розробцi iпотечної системи, без якої неможливо залучити до ефективного економiчного обороту такий потужний пласт, яким є земельний ринок.

Концепцiя розвитку системи iпотечних установ уже подана на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв. Попередньо вона пройшла суворий мiжнародний аудит i отримала високу оцiнку фахiвцiв Свiтового банку. Розроблено й проект закону про особливостi дiяльностi iпотечного банку, як невiд'ємної складової системи. Щоправда, дiйти згоди в тому, яким буде цей банк — державним чи комерцiйним — поки що не вдалося. Та це, мабуть, не так i важливо. Головне, щоб вiн був прозорим i викликав довiру не лише у вiтчизняних, а й iноземних iнвесторiв.

Немає єдиної точки зору й щодо того, де взяти кошти для сформування нового банку. Однi кажуть, що це мають бути запозичення Свiтового банку, iншi пропонують залучити до статутного фонду бюджетнi грошi. І хоча йдеться про досить значнi суми, Державний комiтет з земельних ресурсiв вважає, що їх однаково не вистачить, щоб пiдняти вiтчизняне село. Суть iпотечного банку тут вбачають в iншому: ця установа має випускати цiннi папери, якi реалiзовуватимуться як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках. Надходження вiд них i мають спрямувати на кредитування певних програм на селi.

Отже, якщо в країнi є реєстрацiйна система, де можна отримати докладну iнформацiю щодо вартостi та якостi будь-якої земельної дiлянки та обмежень щодо неї, i до цього додається потужна iпотечна система, то ринок землi запрацює. Але це буде не завтра. Тож не варто нарiкати на те, що купiвлю-продаж земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення в Українi заборонено до 2005 року. Рiч у тiм, що зараз ще не напрацьовано нi методик, нi механiзмiв функцiонування ринку землi. З вартiстю товару також не все вирiшено. Адже цiна землi не є стабiльною величиною. Вона зростає разом з вiддачею гектара. Скажiмо, у Польщi 10 рокiв тому за один гектар давали вiд 150 до 300 доларiв, а нинi цiна збiльшилася до 3 тисяч i бiльше. Хоча, звiсно, є й нормативна складова цiни землi, в яку закладено якiсть грунтiв. У нас вона оцiнюється за бальною системою. Так, землi українського Полiсся вартують 10-20 балiв, а чорнозем центральних областей — 80-90 балiв.

Що ж до загрози розпродажу сiльськогосподарських угiдь iноземцям, якою "лiвi" лякають суспiльство, то її не iснує як такої. Вiтчизняне законодавство забороняє продаж земель сiльськогосподарського призначення iноземним юридичним i фiзичним особам. Не загрожують банкрутством нашим селянам i вiтчизнянi землевласники. Адже навiть тодi, коли в Українi iнтенсивно торгували земельними сертифiкатами (паями) i незаконно успадковували дiлянки, рух землi не перевищував 2%. У країнах Захiдної Європи цей показник досяг 5%. Тож українським селянам не варто перейматися вигаданими загрозами на майбутньому ринку землi, а швидше отримати державнi акти на власнiсть i тим самим зробити наступний крок до цього ринку.



Всі права захищені. Проект "УОЦР"